Процесинг: досвід самадхи

- Де ти?
- Тут
- Коли ти?
- Зараз

 Процесинг – це практика, що дозволяє людині, згадуючи пройдений кондиціонований досвід, багаторазово проживаючи травмуючі епізоди, «забирати» з них енергію, накопичуючи її, після чого людина здатна піти набагато далі і глибше у напрямку народження і, можливо, інших життів, з метою пошуку «кореневого травмуючого епізоду». І як результат, згадавши цей епізод, багаторазово його проживши і забравши з нього енергію, людина позбавляється проблеми, що доставляла йому дискомфорт.

Практика завжди виконується вдвох, є процесор і процесований. Перший необхідний для дачі команд плюс допомагає виходити з можливих станів підвисання. Поняття «кореневий травмуючий епізод» подібний до поняття «гештальт» у психотерапії і означає той випадок, коли ви планували прожити якийсь досвід у житті, але натомість реальність повелася альтернативним способом, що викликало у вас свідомий, а потім і несвідомий дискомфорт , і як результат ви несвідомо в житті намагатиметеся повторити цей перший епізод, бажаючи перепрожити його заново. Це і викликає нескінченно повторювані події в житті, коли вам здається, що ви ходите по колу, вам зустрічаються одні й ті самі люди і життя штовхає вас по тому самому місцю. В езотериці це називається "земною кармою". Ця практика дуже схожа на практику перегляду американських індіанців, описана Кастанедою, а потім використовувалася Хаббардом у його Діанетиці.

 Отже, влітку ми домовилися піти з другом на місце сили в центрі Києва біля давньослов'янського вівтаря біля Пейзажної алеї попрактикувати процесинг. Я проходив цю практику вже в 5-6 разів, причому швидкість її проходження була в мене в кілька десятків разів (без перебільшення) швидше, ніж у інших людей, що я знав – мабуть позначався багатий досвід із перепрограмування власної свідомості людини. Назва проблеми, яку я опрацьовував, на час написання статті згадати не виходить (це одна з ознак успішності практики). Пам'ятаю лише той колосальний заряд енергії, який вдалося витягти з першого сексуального досвіду – однієї з найважливіших подій людини, і на розгоні від цього колосального потоку енергії усвідомлено дістатися спогадів моменту народження та перебування в утробі, де знайшовся ще більший пласт законсервованої енергії… яскравий білий спалах, що пронизує тіла та свідомості, і я вже є те, що летить з іншого світу до фізичної реальності і потрапляю в тіло ембріона… Це був інсайт, осяяння, катарсис. Згадування себе до світу Землі та до божественного океану кохання. Ті ролі, подорожі, закони, вибори, що були до цього. Раніше я неодноразово переживав позатілесний досвід до народження, але вперше пройшов через нього усвідомлено, зрозумівши, що в це тіло і в цю реальність я прийшов добровільно для отримання певного досвіду, і тужити про те, що є ззовні просто витрати часу і енергії. Так, можна сказати, що ця свобода волі рівносильна вибору в стилі «хлопчик, хочеш по морді чи цукерку?», але все ж таки вибір завжди є. Після сеансів холотропного дихання, коли люди згадують себе до світу Землі, часто не хочуть повертатися назад у тіло, а після повернення знову вчаться любити цей світ і людей, усвідомлюючи куди вони потрапили, приймаючи те, що це була їхня (душа) воля пережити досвід перебування на землі.

Коли тіло розплющило очі, була лише порожнеча. Нічого, крім неї. Та й порожнечі теж не було, бо не було того, хто її може спостерігати, створювати та оцінювати. ЗМ. Нескінченне блаженство, спокій, розчинення та єднання. Тіло могло бути нормально керованим, але не було того, хто міг створювати думки та хто міг створювати мову. Не було автора, інтерфейсу, мети та способу. Це тривало цілих 40 хвилин ... Тіло лише могло посміхатися від блаженства і нескінченного кохання, що наповнює його. Але не було того, хто міг радіти з цього… Спроби вимовити слова були абсолютно марними – губи лише беззвучно ворушилися, спроби створити думки були також безуспішними. Мій друг дуже веселився від мого стану і пообіцяв, що якщо я з нього не вийду і більше не зможу працювати в офісі та оплачувати орендовану квартиру, він дозволить жити безкоштовно в наметі на ділянці його будинку)))

 Скінчилося це все тим, що певна свідомість захотіла набути контролю над тілом і розумом, і звернулася до вищих сил з проханням знову створити его і розум. І за кілька хвилин спроб йому вдалося вимовити перше слово…

 Через місяць, коли я потрапив на семінар з гімалайської йоги до просвітленого Пілота Баби, він пояснив мені, що мій стан у їхній традиції називається «дерев'яним самадхі», воно ж савікальпа самадхи, яке є важливим закономірним етапом на шляху до просвітління, але не варто сильно морочитися на цьому переживанні і йти своїм шляхом далі (поки залишається кому йти ... :).

 Після цього переживання я не пив три дні і не їв 20 днів, що також подарувало мені дуже багато цікавих переживань та незворотно змінило сприйняття світу.